Der erste Brief des Paulus an die ThessalonicherKapitel 2 |
|
1 Denn |
|
2 sondern |
|
3 Denn |
|
4 sondern |
|
5 Denn |
|
6 Haben |
|
7 Hätten euch |
|
8 Also |
|
9 Ihr seid |
|
10 Des seid |
|
11 Wie |
|
12 und |
|
13 Darum |
|
14 Denn |
|
15 welche auch |
|
16 wehren |
|
17 Wir |
|
18 Darum |
|
19 Denn |
|
20 Ihr |
1-е до солунянРозділ 2 |
|
1 |
|
2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою. |
|
3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства, |
|
4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця. |
|
5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́! |
|
6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших. |
|
7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх. |
|
8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам. |
|
9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію. |
|
10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими! |
|
11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних, |
|
12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу. |
|
13 |
|
14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв, |
|
15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям. |
|
16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці! |
|
17 |
|
18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам. |
|
19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді? |
|
20 Бо ви наша слава та радість! |
Der erste Brief des Paulus an die ThessalonicherKapitel 2 |
1-е до солунянРозділ 2 |
|
1 Denn |
1 |
|
2 sondern |
2 Та хоч ми нате́рпілися перед тим, і дізнали зневаги в Фили́пах, як знаєте, проте ми відва́жилися в нашім Бозі звіщати вам Божу Єва́нгелію з великою боротьбою. |
|
3 Denn |
3 Бо покли́кання наше було не з обмани, ані з нечи́стости, ані від лука́вства, |
|
4 sondern |
4 але, як Бог визнав нас гідними, щоб нам доручити Єва́нгелію, ми говоримо так, не лю́дям дого́джуючи, але Богові, що випробо́вує наші серця. |
|
5 Denn |
5 Ми сло́ва підле́сливого не вживали ніко́ли, як знаєте, і не винні в заже́рливості. Бог свідок тому́! |
|
6 Haben |
6 Не шукаємо ми слави в людей, ані в вас, ані в інших. |
|
7 Hätten euch |
7 Хоч могли ми поту́жними бути, як Христові апо́столи, але ми серед вас були тихі, немов годува́льниця та, яка доглядає дітей своїх. |
|
8 Also |
8 Так бувши ласка́ві до вас, хотіли ми вам передати не тільки Божу Єва́нгелію, але й ду́ші свої, бо були́ ви улю́блені нам. |
|
9 Ihr seid |
9 Бо ви пам'ятаєте, браття, наше стру́днення й уто́му: день і ніч ми робили, щоб жодного з вас не обтя́жити, і проповідували вам Божу Єва́нгелію. |
|
10 Des seid |
10 Ви свідки та Бог, як свято, і праведно, і бездога́нно пово́дилися ми між вами, віруючими! |
|
11 Wie |
11 Бож знаєте ви, як кожного з вас, немов ба́тько дітей своїх власних, |
|
12 und |
12 просили ми вас, і намо́влювали та показували, щоб ви гідно пово́дилися перед Богом, що покликав вас у Своє Царство та в славу. |
|
13 Darum |
13 |
|
14 Denn |
14 Бо стали ви, бра́ття, наслідувачами Церквам Божим, що в Юдеї в Христі Ісусі, бо те саме і ви були ви́терпіли від своїх землякі́в, як і ті від юдеїв, |
|
15 welche auch |
15 що вбили вони й Господа Ісуса, і пророків Його, і вигнали нас, і Богові не догоджа́ють, і супротивні всім лю́дям. |
|
16 wehren |
16 Вони забороняють нам говорити поганам, щоб спаслися, щоб тим доповня́ти їм за́вжди провини свої. Але Божий гнів їх спіткає вкінці! |
|
17 Wir |
17 |
|
18 Darum |
18 Тим то до вас ми хотіли прийти, я, Павло, раз і двічі, але сатана́ перешкодив був нам. |
|
19 Denn |
19 Бо хто нам надія, чи радість, чи вінок похвали́? Хіба ж то й не ви перед Господом нашим Ісусом в Його прихо́ді? |
|
20 Ihr |
20 Бо ви наша слава та радість! |